Йов, розділ 13
- Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило…
- Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
- і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
- Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
- О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!…
- Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
- Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
- Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
- Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
- Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
- Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
- Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
- Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
- Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
- Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
- І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
- Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
- Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
- Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би…
- Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
- віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!…
- Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
- Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
- Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
- Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
- Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
- і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
- і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!…
|
Выбор перевода и языка
|