Приповісті, розділ 17
- Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
- Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
- Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
- Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
- Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
- Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
- Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
- Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
- Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
- На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
- Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
- Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
- Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
- Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
- Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
- Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
- Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
- Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
- Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
- Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
- Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
- Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
- Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
- З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
- Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
- Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
- Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
- І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
|
Выбор перевода и языка
|