Екклезіяст, розділ 7
- Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
- Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
- Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
- Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
- Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
- бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!…
- Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
- Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
- Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
- Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
- Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
- бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
- Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
- За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
- В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
- Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
- Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
- Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
- Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
- Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
- тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
- знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
- Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
- Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
- Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
- І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!… Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
- Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
- Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!…
- Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!…
|
Выбор перевода и языка
|