1. Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
  2. І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
  3. І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
  4. І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
  5. І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..
  6. Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.
  7. І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
  8. І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
  9. Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,
  10. бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі,затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
  11. І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.
  12. І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.
  13. І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,
  14. тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
  15. Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
  16. О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?
  17. Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
  18. І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
  19. і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
  20. Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
  21. хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
  22. Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
  23. бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
  24. Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!

Постоянная ссылка на эту страницу old.bibleonline.ru/bible/ukr/23/29/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2024
Перейти на новую версию сайта.