 Йов, розділ 5
- Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
- Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
- Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла…
- Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
- Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
- Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
- бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти…
- А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
- Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
- бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
- щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
- Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
- Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,
- вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!…
- І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,
- і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
- Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
- Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!
- В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
- Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.
- Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
- З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
- Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
- І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.
- І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!
- І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
- Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія