Йов, розділ 28
- Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
- залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
- Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
- ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
- Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
- місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
- Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
- не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
- Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
- пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
- Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
- Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
- Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
- Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!
- Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
- Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
- Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
- Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
- Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
- А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
- Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
- Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
- Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
- Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
- Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
- коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
- тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
- І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!
|
Выбор перевода и языка
|