 Йов, розділ 12
- А Йов відповів та й сказав:
- Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!…
- Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
- Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний…
- Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
- Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
- Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
- Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
- Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
- Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
- Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
- Мудрість у старших, бо довгість днів розум.
- Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.
- Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.
- Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.
- В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
- Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
- Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
- Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
- Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
- На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
- Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
- Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.
- Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,
- вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія