 Йов, розділ 23
- А Йов відповів та й сказав:
- Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої…
- О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
- Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
- розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
- Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
- Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
- Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
- на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю…
- А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
- Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
- Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
- Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
- бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
- Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його…
- А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
- бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія