Йов, розділ 18
- І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
- Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
- Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
- О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
- Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
- його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
- стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!…
- Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
- пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
- на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці…
- Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
- Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
- Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
- Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш…
- Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
- Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
- Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
- Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
- У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
- На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші…
- Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
|
Выбор перевода и языка
|