 Від Луки, розділ 19
- І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.
- І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,
- бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.
- І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
- А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!
- І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
- А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!
- Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.
- Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
- Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!
- Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.
- Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
- І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.
- Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.
- І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
- І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.
- І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.
- І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.
- Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.
- І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
- Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
- І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
- Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?
- І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.
- І відказали йому: Пане, він десять мін має.
- Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
- А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
- А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
- І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
- наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
- Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
- Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
- А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
- Вони ж відказали: Господь потребує його.
- І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
- Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
- А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
- кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
- А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
- А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
- І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
- і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
- Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
- І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…
- А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
- до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.
- І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
- але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія