1. Павло, апостол Ісуса Христа, за повелінням Бога, нашого Спасителя і Ісуса Христа, нашої надії, —
  2. до Тимофія, правдивого сина у вірі: ласка, милосердя, мир від Бога, [нашого] Батька, і нашого Господа Ісуса Христа!
  3. Як я ішов до Македонії, то просив тебе зостатися в Ефесі, щоб ти заборонив декому навчати інакше,
  4. не зважати на байки та на безкінечні родоводи, які радше спричиняють сварки, ніж Боже утвердження у вірі.
  5. Метою ж наказу є любов від чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.
  6. Деякі, відступивши від цього, звернулись до марнослів'я,
  7. бажаючи бути законовчителями й не розуміючи ні того, що кажуть, ані того, що твердять.
  8. Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно виконує;
  9. знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців,
  10. розпусників, мужоложців, розбійників, ошуканців, кривоприсяжників і для всього іншого, що противиться здоровому навчанню,
  11. за доброю вісткою слави блаженного Бога, яка мені була довірена.
  12. [І] дякую тому, хто зміцнює мене, — нашому Господеві Ісусові Христові, що відніс мене до числа вірних, поставивши на служіння, —
  13. мене, що колись зневажав Господа та був переслідувачем і напасником; але я був помилуваний, бо це я робив з незнання, в невірстві.
  14. Але ласка нашого Господа багато збільшилась у мені з вірою та любов'ю, що в Ісусі Христі.
  15. Вірним і гідним усякого сприйняття є слово, що Ісус Христос прийшов у світ, щоб спасти грішників, серед яких першим є я.
  16. Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, — як приклад для тих, що мають повірити в нього на вічне життя.
  17. Цареві ж віків — нетлінному, невидимому, єдиному, [премудрому] Богові, — честь і слава на віки вічні, амінь.
  18. Цей наказ передаю тобі, сину Тимофію, згідно з пророцтвами, що були раніше про тебе сказані, аби ти ними боровся доброю боротьбою,
  19. маючи віру та добре сумління, яке дехто відкинув і відпав від віри.
  20. Серед них — Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не зневажати Бога.

Постоянная ссылка на эту страницу old.bibleonline.ru/bible/ukr/61/01/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2024
Перейти на новую версию сайта.