 Псалми, псалом 57
- Для дириґента хору. На спів: «не вигуби». Золотий псалом Давидів.
- Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
- Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
- Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
- їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
- що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
- Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
- нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
- бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
- Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
- А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
- І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія