 Псалми, псалом 89
- Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
- Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
- Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
- Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна…
- Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
- уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
- Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
- Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
- Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
- Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
- Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
- Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
- Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
- Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
- Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
- Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
- і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія