 Йов, розділ 41
- Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
- Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
- Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
- Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
- Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
- Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
- Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
- Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
- Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
- Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
- Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
- Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
- Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
- Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
- М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
- Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
- Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
- Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
- За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
- Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
- Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
- Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
- Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
- Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
- Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
- він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
|
Выбор перевода и языка
|
Біблія