Приповісті, розділ 9
- Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
- Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
- Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
- Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
- Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
- Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
- Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
- Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
- Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
- Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
- бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
- Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
- Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
- Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
- щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
- Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
- Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб…
- І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!…
|
Выбор перевода и языка
|