Приповісті, розділ 23
- Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
- і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
- не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
- Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
- свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба…
- Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
- бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: °ж та пий! але серце його не з тобою,
- той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
- Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
- Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
- бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
- Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
- Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
- ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
- Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
- і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
- Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
- бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
- Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
- Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
- бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
- Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
- Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
- Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
- Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
- Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
- Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
- І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
- В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
- У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
- Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
- кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
- пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі…
- І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
- І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж…
|
Выбор перевода и языка
|