1. І було слово Господнї до мене, промовляючи:
  2. Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.
  3. Бо так промовляї Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:
  4. Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноїм стануть вони на поверхні землі… Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині…
  5. Бо так промовляї Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.
  6. І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини…
  7. І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю…
  8. І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
  9. Бо так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
  10. І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?
  11. І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!
  12. А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити…
  13. Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
  14. Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю їгипетського,
  15. а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх… Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.
  16. Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.
  17. Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.
  18. І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теї, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили…
  19. О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було…
  20. Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?
  21. Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Мої це Господь!

Постоянная ссылка на эту страницу old.bibleonline.ru/bible/ukr/24/16/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2024
Перейти на новую версию сайта.