Пісня над піснями, розділ 2
- Я саронська троянда, я долинна лілея!
- Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
- Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
- Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
- Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
- Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!…
- Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!…
- Голос мого коханого!… Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує…
- Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати…
- Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
- Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
- Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
- Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
- Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
- Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
- Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
- Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
|
Выбор перевода и языка
|