1. А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,
  2. що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
  3. голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
  4. і ґів'онянин °шмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і °рмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
  5. Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
  6. Елкана, і °шшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
  7. і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
  8. А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.
  9. Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,
  10. четвертий Мішманна, п'ятий °рмея,
  11. шостий Аттай, сьомий Еліїл,
  12. восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,
  13. десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
  14. Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.
  15. Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
  16. І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
  17. А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!
  18. І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
  19. І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!
  20. Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.
  21. І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
  22. Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
  23. А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
  24. Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
  25. З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.
  26. З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.
  27. І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
  28. І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.
  29. А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
  30. А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
  31. А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
  32. А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
  33. Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
  34. А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.
  35. А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
  36. А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.
  37. А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.
  38. Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
  39. І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
  40. А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.

Постоянная ссылка на эту страницу old.bibleonline.ru/bible/ukr/13/12/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2024
Перейти на новую версию сайта.